Нерідко трапляється, що жінка бажає мати дітей, але їй не вдається завагітніти. Якщо спроби залишаються марними протягом 1-2 років, то є всі підстави говорити про безпліддя. Однак, не варто забувати про те, що з віком жінці необхідно більше часу для зачаття дитини. Як дізнатися про безпліддя у жінок? Не варто самостійно ставити діагноз, краще надати можливість визначити проблему лікарю.
Безпліддя поділяють на:
Крім цього, безпліддя також класифікується на абсолютне і відносне. Наявність необоротних анатомічних змін, через які зачаття стає неможливим (наприклад, відсутність матки або яєчників), говорить про абсолютне безпліддя. При інших варіантах причини усуваються шляхом медичного лікування.
Безпліддя – це результат будь-яких захворювань (в основному запальних), а не самостійна хвороба. Для початку потрібно виявити причини через які жінка не може завагітніти.
Факторів, через які не відбувається запліднення яйцеклітини, безліч. Основними з них є наступні:
На розвиток безпліддя впливають кілька факторів одночасно. Іноді такі причини неможливо виявити навіть при ретельному обстеженні пацієнтки (приблизно в 10% випадків). Виходячи з причин, з яких не настає вагітність, розрізняють наступні форми безпліддя.
В цьому випадку неможливість зачаття викликана дефектами матки. До них слід віднести пухлини, подвоєння матки, наявність в ній перегородки, деформацію, недорозвинення. Деякі з даних патологій є вродженими, а деякі придбаними під час внутрішньоматкових втручань.
Виникненню безпліддя сприяє гормональний дисбаланс і порушення менструального циклу, які приводять до відсутності овуляції. Дисбаланс може бути викликаний надлишком пролактину, низьким рівнем прогестерону, полікістозом яєчників.
Ця форма має місце, якщо у жінки виявляється якийсь імунітет проти ембріона, сперматозоїдів, що зустрічається досить рідко.
Розвиток безпліддя характеризується нездатністю яйцеклітини потрапити в матку через маткові труби внаслідок їх відсутності або непрохідності. Перешкоду створюють спайки або послаблення функцій внутрішньотрубних війок, що просувають яйцеклітину до матки.
Про безпліддя можна говорити лише в тому випадку, коли за сприятливих умов у жінки не виходить завагітніти. Такими умовами вважаються: регулярне статеве життя без застосування контрацептивів, здорова спермограма сексуального партнера, вік жінки від 20 до 40 років.
Найпоширенішим симптомом є менструальні порушення. Так, у пацієнтки можуть відзначатися хворобливі місячні, нерегулярний цикл або повна відсутність менструації.
Найчастіше ознаки безпліддя можуть взагалі не проявлятися. Якщо говорити про те, як перевірити безпліддя у жінки, то необхідно медичне обстеження, щоб лікар виявив непрямі симптоми (недостатня або надмірна вага, гінекологічні захворювання, недорозвинення молочних залоз, інфекції тощо).
Лікування безпліддя завжди починається з усунення збоїв в менструальному циклі. Вид лікування жіночого безпліддя призначається лікарем виходячи з результатів аналізів.
Лікування, спрямоване на відновлення природних функцій, проводиться за допомогою стимуляції овуляції, а також лапароскопії та гістероскопії.
Як репродуктивна технологія застосовується лікування з використанням сперми партнера (внутрішньоматкова інсемінація) або переміщення ембріона, вирощеного в лабораторії, в матку (штучне запліднення).
Якщо ж до виникнення безпліддя призвели будь-які захворювання або порушення, то жінці призначається медикаментозне лікування в залежності від виду патології.
