У процесі підготовки до лікування знадобляться:
- фізичне обстеження;
- лабораторна та інструментальна діагностика;
- консультації суміжних фахівців.
У першу чергу це шийковий та трубно-перитонеальний фактори.
Для здійснення запліднення, сперматозоїд повинен потрапити в шийку матки, пройшовши цервікальний канал шийки. Збій у процесі вироблення цервікального слизу (слизу шийки матки) може перешкоджати руху сперматозоїдів і бути однією з причин безпліддя. Факторів, які можуть призвести до такого роду дисфункції, може бути багато — гормональні збої, запальні процеси і порушена мікрофлора.
Переміщення зрілої яйцеклітини до порожнини матки здійснюється по маткових трубах. Порушення функціональності труби: спайки, звуження, перекрути, органічні ураження та ін. призводять до блокування руху яйцеклітини, і, як наслідок, - до неможливості зачаття. Причин таких змін може бути багато: запальні захворювання органів малого таза, оперативні втручання в черевній порожнині, інфекції, що передаються статевим шляхом, аборти, ендометріоз і т. д.
Лікар має виключити імунологічний і ендокринний фактори.
В імунологічній сфері можливі дві аномалії: організм жінки виробляє антиспермальні (на статеві клітини партнера) або антиоваріальні антитіла на власні ооцити.
Гормональні збої в організмі є причиною порушень різного характеру, патологій зростання фолікулів і овуляції, синдрому лютеїнізації фолікула та інших проблем. Наслідками аномалій у цій сфері можуть бути надмірна наявність у жінки чоловічих гормонів (гіперандрогенія), настання передчасної менопаузи, первинна аменорея, ендометріоз.
Багатоаспектні проблеми різного походження у психіці призводять до збоїв у функціонуванні організму на фізичному рівні. Невдалі спроби ЕКЗ, внутрішньоматкової інсемінації, стимуляції фолікулогенезу вимагають обов’язкової психологічної реабілітації. Перинатальний психолог необхідний, якщо безпліддя спостерігається на тлі фізичного репродуктивного здоров’я обох партнерів.
