Інтерв’ю Антона Куценко на Радіо Київ 98 FM

24 березня генеральний директор Інституту репродуктивної медицини Дахно Антон Куценко став гостем програми «По суті» на Радіо Київ 98 FM. У телефонній розмові з ведучою Ксенією Малинюк вони поговорили про еволюцію репродуктивної медицини від перших успішних випадків In Vitro до сучасних технологій. Про ефективність, безпеку та можливості лікування читайте у повному інтерв’ю.

Як змінилася репродуктивна медицина в Україні з 1991 року, коли народилася перша дитина, зачата методом In Vitro, і до сьогодні?

За 35 років ми пройшли шлях  від однієї лабораторії в Харкові до національної системи з державним фінансуванням, одним із найбільш лояльних законодавств у світі і майже 50 спеціалізованими клініками. І все це попри війну, яка змусила частину клінік перебудувати роботу, але не зупинила галузь.

Змінилося абсолютно все! Наприклад, з’явилися УЗД апарати,  мікроманіпулятори для роботи з клітинами, інкубатори в яких розвиваються ембріони. Тоді ж, в 1991р, не було практично нічого, обладнання створювали з доступних на той час компонентів. Для прикладу, замість спеціальних мікроманіпуляторів використовували банальні ігрові джойстики, щоб маніпулювати клітинами..

Яким для вас особисто є спадок вашого діда Федора Дахно в розвитку репродуктології в Україні?

Спадок в тому, що він зміг перебороти стереотипи і впровадити цей метод лікування в Україні. Тодішні професори скептично відносились до запліднення “ін вітро”, люди не розуміли і вважали дітей “штучними”. Знадобилось чимало часу та зусиль, щоб і люди і лікарі почали сприймати репродуктивну медицину частиною повсякденного життя, а методи лікування стали стандартом при безплідді.

А скільки років пішло на те, щоб розвінчати міфи, пояснювати все українцям?

Такої роботи було близько 20 років для того, щоб люди просто почали усвідомлювати, що це така норма лікування.

Чи пам’ятаєте ви сімейні історії або спогади вашого діда про першу успішну вагітність “в пробірці”?

Так, насправді таких вагітностей було багато! Та вагітність була першою, а після неї були й інші. Перша дитина, зачата методом штучного запліднення – це дійсно складна робота. Для того часу в Україні це був справжній прорив і кожна успішна вагітність була знаковою, він дуже близько ставився до кожної історії. Це ж були люди, вони приїжджали до нього в гості разом з дітьми потім. І це було не лише про науку, а й про великий людський біль пацієнтів, які чекали роками і навіть десятиліттями.

Які ключові досягнення у репродуктивній медицині відтоді змінили підхід до лікування безпліддя?

Ключовим досягненням я вважаю появу методу швидкої заморозки клітин, яка змінила протоколи ведення пацієнтів. Метод дозволяє зберігати яйцеклітини і ембріони тривалий час  і використовувати їх за потреби. Також з’явилися генетичні методи, які дозволяють “обстежити ембріон” і вибрати здоровий, щоб у дитини не було генетичних відхилень. Ще впровадження методів штучного запліднення призвело до того, що на сьогоднішній день майже 100% чоловічого фактору абсолютно виліковні.

Ого, це дуже цікава статистика. Ви сказали, що відбуваються генетичні дослідження яйцеклітини. Розкажіть, яким чином?

Це робиться генетичне дослідження готових ембріонів, де можна визначити, чи вона несе нормальний генетичний матеріал, чи аномальний. Якщо аномальний, то утилізується, а якщо нормальний, то переносимо у фактично здоровий ембріон.

Чи істотно змінилася безпека та ефективність процедур за ці понад 30 років?

Так, безпека суттєво змінилась. Суттєво знизилась кількість ускладнень завдяки стандартизації лікувальних протоколів, бо тоді не знали як все робити, а зараз все це відомо. Завдяки методу вітрифікації взято напрям на перенос одного ембріону, щоб уникнути багатоплідної вагітності, яка сама по собі ризикова і несе досить складні акушерські ризики. Ефективність також постійно зростає. Разом з тим зростає і середній вік жінок, які планують вагітність. Зараз багато жінок, яким 40, 44, 46 років.

Які сучасні технології та методи в репродуктології є найбільш перспективними сьогодні?

Найбільш перспективним я вважаю впровадження штучного інтелекту в ембріології, щоб вибрати найбільш якісні ембріони. На сьогоднішній день ембріологи з цим добре справляються, але є перспектива розвитку в цьому напрямку. Окремо є генетичні технології з редагування генів, але вони поки що заборонені в більшості країн світу. Мабуть, людство поки не готове до цього. Також є онкофертильність – це заморозка яйцеклітин чи сперми перед лікуванням раку. Молоді люди, яким ставлять онкологічний діагноз, повинні мати можливість стати батьками, тому що виживаність при більшості видів раку зростає. В 2014 р. це було 75%, а в 2024-му це вже  86%. Тобто, все більше людей виживає і все більше з них хочуть мати дітей після лікування. Тому для них є можливість заморозити яйцеклітини чи сперму і використати їх вже після одужання.

Чи траплялися Вам такі пацієнтки, які скористалися можливістю заморозити яйцеклітини, тоді приступили до лікування, а потім вже завагітніли?

Так, є багато таких пацієнток, тому що ми знаходимося недалеко від онкологічного диспансеру, де багато таких випадків, на жаль. Вони потім приходять до нас після лікування. Як правило, це через 5-7 років. Звісно, не всі про це знають, зокрема мало хто з онкологів про це знає.

Наскільки доступними зараз є процедури репродуктивної медицини для українських родин, особливо у регіонах?

Репродуктивна медицина є доступною для більшості родин по всій території країни!

З 2024 року існує Державна програма НСЗУ, яка покриває безоплатне лікування безпліддя за допомогою штучного запліднення.

Програма доступна майже всім громадянам України за однієї умови: вік жінки не має перевищувати 41 рік. Офіційний шлюб не є обов’язковим. Пацієнти можуть безоплатно отримати послуги з лікування безпліддя в будь-якому законтрактованому закладі, незалежно від місця реєстрації та проживання.

Чого зараз найбільше бояться в цій процедурі пацієнти?

Це цікаве запитання. Вони бояться, що стимуляція вичерпує запас яєчників. Це не правда, тому що лікарі лише використовують природний запас. Щомісяця починають дозрівати кілька десятків клітин, але без стимуляції більшість гине. Стимуляція використовує саме цей ресурс, який так загинув би. Ще пацієнти часто вважають, що безпліддя — це «жіноча проблема» і чоловіків це не стосується. Маю сказати, що в половині випадків безпліддя проблема в чоловіках. Аналіз сперми — це  перший і важливий крок. Ще  одна річ є, як «до 40 ще встигну». Багато жінок про це не знають. Бажано заморозити яйцеклітини раніше, щоб після 40 років не було сюрпризів.

Ви цікаво зазначили, що безпліддя не завжди є суто жіночою проблемою. А яка найпоширеніша проблема з боку чоловіків?

Однією з проблем зараз є низький рівень тестостерону у чоловіків і це дуже помітно. Ще у більшості чоловіків низька рухливість сперматозоїдів. З чим вона пов’язана, це може бути безліч факторів: паління, алкоголь, стрес, хвороби і багато інших факторів. Ще багато чоловіків не планують дітей, таке теж є.

Чи допомагає держава зробити лікування безпліддя доступним, і які механізми підтримки діють зараз?

Так, держава зараз нам допомагає і досить суттєво. Держава забезпечує фінансування 30.000 циклів лікування на рік, це десь 1.5 млрд грн. Демографічна криза в Україні переважно про тих, хто може, але не хоче або ж виїхав. Програма ЕКЗ допомагає тим, хто хоче дитину, але не може. На народжуваність впливає дуже багато чинників і репродуктивна медицина — це важлива і потрібна частина відповіді на демографічну кризу. Але найголовнішими чинниками є закінчення війни, відчуття безпеки  та  впевненості в тому, що дитину є де і з ким ростити. Також від Міністерства оборони є безоплатна програма для військових, вони можуть заморозити свій біоматеріал на випадок травми або поранення. Жінки військові за цією програмою можуть заморозити власні яйцеклітини. Для прикладу в США всі чоловіки, які мають контакт з танками Abrams, де є збіднений уран, заморожують сперму. Ось і в нас з’явилася така програма.

А чи відчуваєте Ви, що така демографічна ситуація стимулює розвиток державних програм у підтримці репродуктивної медицини?

Так, звісно стимулює але ж люди бояться і не знають, що буде завтра. Через це не всі хочуть скористатися програмами. Багато хто відкладає на майбутнє.

Чи є історії пацієнтів, які вас особливо надихнули та показали силу цих технологій?

Таких історій насправді багато і всі цікаві. З останніх, була пацієнтка, ембріон якої зберігався 11 років. Зараз в неї вже друга вагітність. Ще одна цікава історія про пацієнта, в якого 100% аномальних сперматозоїдів. Всі розповідали йому, що він абсолютно безплідний, а ми вирішили спробувати і цікаво, що з першої спроби в них все вийшло. Я сам був вражений, наскільки все працює. Наполегливість і віра реально допомагають.

Наскільки наша репродуктологія сильніша від Європейської чи інших країн?

Українська репродуктологія — це реально сильна галузь з обґрунтованими конкурентними перевагами, особливо у сфері законодавства та доступності для складних випадків. У нас одна з найдоступніших і найгнучкіших систем у Європі. У багатьох європейських клініках не беруть пацієнток від 41 року через переконання, що “витрачають свій час заради малоефективної роботи” і цим псують статистику. Наші лікарі більш емпатичні.

Що потрібно зробити аби ця галузь медицини стала ще більш розвинутою?

Було б добре більше доносити інформацію до людей. Можливо в навчальних закладах або на робочих місцях, щоб люди більше знали, розуміли, що є така можливість і що це не складно насправді.