На шляху інновацій та людяності: пам’яті професора Федора Власовича Дахно.
Травневі дні для нашого Інституту — це час глибокої вдячності.
4 травня 2019 року пішов із життя засновник нашої клініки, видатний вчений Федір Власович Дахно (1940–2019). Він залишив по собі не просто медичний заклад, а цілу епоху в українській репродуктивній медицині.
Від перших експериментів до всеукраїнського визнання.
Шлях професора Ф.В. Дахна є історією справжнього наукового прориву:
- В 1983–1984 роках очоливши лабораторію «Репродукція людини» у Харкові, Федір Дахно разом із академіком Валентином Грищенком відстояли розвиток репродуктивних технологій. Вже у 1984 році команда досягла першого в Україні запліднення in-vitro.
- 19 березня 1991 року у Харкові народилася Катруся, перша в Україні дитина, зачата методом ДРТ. Увесь медичний супровід та перші секунди життя дівчинки на руках тримав саме Федір Власович, який впевнено казав її мамі: «Дитино, все буде добре!».
- 1992 рік: заснування «Лабораторії Дахно» у Києві, яка стала першою приватною клінікою ДРТ у столиці та дала початок нашому Інституту. Того ж року створено Асоціацію репродуктологів України (АРУ) під керівництвом професора.
- 1994 рік: центр офіційно став Інститутом репродуктивної медицини (ІРМ), а Федір Власович організував першу Київську Школу репродуктологів.
За видатні досягнення вчений був відзначений званням Заслуженого діяча науки і техніки України (1994), професора (1997) та Державною премією в галузі науки і техніки (2012). Його авторитет визнавали в Українській та Нью-Йоркській академіях наук, а також у Європейському товаристві репродукції людини й ембріології (ESHRE).
Спадщина, що живе в нових життях.
Попри численні міжнародні титули, своєю найбільшою нагородою Федір Власович завжди вважав тисячі народжених дітей та щасливі усмішки батьків.
Сьогодні в нашому Інституті тісно переплітаються традиції та сучасне новаторство. Нові покоління лікарів клініки з великою відповідальністю продовжують справу свого Вчителя, зберігаючи його високі стандарти роботи та головне — щиру людяність.
Дякуємо Вам, Федоре Власовичу, за сміливість дарувати надію!